Позбавлення особи права користування жилим приміщенням

У рамках проекту “Я маю право”, який реалізується фахівцями системи безоплатної правової допомоги та органів юстиції на території всієї України, працівники Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформують.

Позбавлення особи права користування жилим приміщенням

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням подається власником або квартиронаймачем (якщо квартира не приватизована і є ордер) в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцезнаходження жилого приміщення.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява подається до суду (для прикладу, з 1 січня 2019 року ставка судового збору в цій категорії справ становить 768 грн. 40 коп.)

Підстави звернення

Перелік осіб, які є членами сім’ї власника житла визначено в статті 64 Житлового кодексу УРСР, зокрема, до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Випадки збереження за тимчасово відсутнім наймачем та членами його сім’ї жилого приміщення понад шість місяців

  • Призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років – протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;
  • Перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби – протягом перших п’яти років перебування на дійсній військовій службі;
  • Тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном – протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
  • Влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
  • Виїзд у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу – протягом усього часу виконання таких обов’язків;
  • Влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в них;
  • Виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі – протягом усього часу перебування в ньому;
  • Взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.

Жиле приміщення зберігається за особою протягом 6 місяців з дня закінчення відповідного строку.

Підтвердження відсутності особи в жилому приміщенні

Будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання. Наприклад:

  • пояснення свідків, котрі підтвердять в суді факт не проживання особи в житловому приміщенні;
  • акти про відсутність члена сім’ї протягом одного року за місцем проживання (для багатоквартирних будинків – складаються працівниками ЖЕКу чи ОСББ, для приватного сектору в містах – квартальними комітетами);
  • довідки відділення поштового зв’язку про те, що особа не отримувала поштові відправлення, які надходили на її ім’я чи особисте листування із якого вбачається, що особа дійсно змінила місце проживання
  • довідка про склад сім’ї;
  • інші докази зокрема: утворення сім’ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо.

Зняття особи з реєстрації місця проживання за рішенням суду

Після розгляду справи і задоволення позовної заяви про визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням, власнику житлового приміщення необхідно отримати рішення суду котре набрало законної сили та звернутись із заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до центру надання адміністративних послуг.