На жаль проблема є актуальною і в наш час, в світі і в нашій державі вона набула форм торгівлі людьми. Незважаючи на здійснення певних зусиль з боку держави в напрямку протидії торгівлі людьми – ця проблема має стійкі тенденції до поширення.
Злочин «торгівля людьми», зазвичай, прихований тому громадяни мають бути обізнаними з джерелами можливого потрапляння в рабство. Статистика торгівлі людьми також не є достовірною ( так, жоден мешканець міста офіційно не визнаний постраждалим від торгівлі людьми), і тому є певне пояснення. Жертви торгівлі людьми не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. Це поняття набуває нового змісту. Якщо раніше йшлося здебільшого про сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало в себе широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів. І постраждалих чоловіків стає дедалі більше, проте вони більше соромляться звертатися до спеціальних служб. Тут також немає вікових обмежень. Способи використання людей доволі різноманітні. Чоловіків експлуатують як будівельників, шахтарів, на сільськогосподарських роботах; жінок – як домогосподарок, швачок, мийниць посуду. Дітей використовують здебільшого у жебрацтві та як дешеву робочу силу на некваліфікованих роботах або у розповсюдженні наркотиків серед підлітків.
Як правило, злочин починається з того, що торгівці людьми пропонують своїм майбутнім жертвам привабливі можливості працевлаштування. У багатьох випадках особа дізнається про дійсні «умови договору» лише після своєї появи у місці призначення, коли в неї відбирають паспорт, вдаються до фізичного та психічного насильства щодо неї, вимагають відпрацювання коштів, витрачених на оформлення документів, віз та проїзних квитків. Згодом, залежність жертви посилюється за схемою сфабрикованих боргів, до яких зараховують суми грошей, що їх витратив роботодавець на незаконне проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно збільшується. До неї додаються надумані штрафи та інші витрати.
«Торгівля людьми», відповідно до сучасного визначення, може бути і без ознаки перетину державних кордонів. Адже є велика кількість випадків «внутрішньої» торгівлі людьми, що відбувається під час переміщення людей з одного регіону в інший у межах однієї країни.
Статтею 149 Кримінального кодексу України передбачено: «Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років». Під експлуатацією людини у цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.
Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини у сучасному світі, вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни, кожного регіону.
Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (працює на базі Представництва міжнародної організації з міграції в Україні).
0 800 505 501 дзвінки в межах України безкоштовні
527 безкоштовно для абонентів МТС, Київстар, life:)
У Шепетівці звертатися: в управління у справах у сім’ї, молоді та спорту (каб. 401, 420) , т.03840( 4-01 -50), в поліцію – 102
Управління у справах сім’ї, молоді та спорту