Сибірка — це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, збудником якої є споротвірна бактерія Bacillus anthracis. Існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова. Переважає шкірна форма, рідше — легенева і кишкова з явищами сепсису (гниття). Спори бактерій сибірки можуть довгий час зберігатись у ґрунті й активізуватися у результаті повені, злив, зсувів.
Людина може інфікуватись від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м’ясо.
Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води. На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка не передається від людини до людини.
Спори бактерій сибірки можуть роками зберігатись у ґрунті.
Шляхи передавання інфекції:
- Контактний — через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами:
– під час обробки туші, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин;
– із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт. - Аліментарний — через приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин.
- Аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор.
- Трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Симптоми сибірки
Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання становить 2-3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8-14 діб. Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38-40 градусів і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.
Симптоми:
– сильний головний біль;
– висока температура;
– загальне нездужання;
– карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри);
– сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми);
– задуха (у разі легеневої форми);
– діарея з домішками крові (у разі кишкової форми);
– ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми);
– блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).
Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого. Тож за найменшої підозри на сибірку негайно зверніться до лікаря.
Якщо вчасно розпочати лікування – хворі одужують
Лікування сибірки
Лікування відбувається виключно в умовах стаціонару. Медики рекомендують не застосовувати антибіотики чи будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація
Як уникнути інфікування сибіркою:
- Купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють.
- Люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших.
- Виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами.
- Забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників.
- Упорядковане захоронення трупів тварин.
- Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини.
- Контроль захворюваності тварин.
- Знищення заражених трупів тварин.
- Щеплення тварин проти сибірки.
- Отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.