Поговоріть зі своїми дітьми

Цими днями Україну сколихнула жахлива звістка про смерть семикласниці у місті Боярка на Київщині внаслідок вживання великої кількості таблеток. За попередніми даними, які озвучив Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, є підозра, що цей випадок пов’язаний з небезпечними “іграми”, які поширюються в інтернеті.  Правоохоронці повідомили, що діти зробили це після перегляду відео в TikTok.

Не секрет, що сьогодні батьки зайняті на роботі і не знають, чим саме цікавляться їх діти в мережі, чи дивляться подібні відео, чи заходять на сумнівні сайти, чи спілкуються з незнайомими людьми.

Інтернет-технології вже стали невід’ємною частиною життя сучасних дітей. Нікого не дивує те, що в 3 роки малюки самостійно дивляться мультики на YouTube, а першокласники шукають необхідну інформацію за допомогою Google. Та більшість дітей не володіють інформацією про небезпеку Інтернету й не мають сформованих навичок онлайн-культури.

То що ж загрожує дитині, коли вона перебуває в глобальній мережі? Ось основне:

  • ознайомлення з інформацією суїцидального характеру, порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою;
  • залучення до виконання протиправних дій (вживання та розповсюдження наркотичних засобів, порушення прав та свобод інших тощо);
  • кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків;
  • спілкування з небезпечними людьми (збоченці, злочинці, шахраї тощо);
  • формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет);
  • матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки);
  • загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації;
  • свідоме та несвідоме введення в оману інших.

Постає питання, що ж робити, щоб діти не стали жертвами Інтернету? Перш за все радимо батькам поговорити з дітьми про небезпеку в соціальних мережах і нагадати їм основні правила користування ними. Зокрема, діти повинні знати, що не слід повторювати та виконувати дії, які пропонуються в мережі; не можна спілкуватися з незнайомцями та ділитися з ними своїми фото. Необхідно відмовлятися від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні. Ні в якому випадку не надавати особистої інформації поштою чи в чатах, не надавати нікому своїх паролів. Не бажано реагувати на непристойні та грубі коментарі, краще повідомити про це дорослих чи правоохоронні органи.

Слід зазначити, що у нашому місті мали місце окремі випадки суїцидів серед неповнолітніх, спроб суїциду, отруєння таблетками, порізи власного тіла як наслідування поведінки однолітків із сумнівних груп, спілкування дітей з особами із сексуальними відхиленнями. За кожним з цих випадків – кропітка робота працівників служби у справах дітей, поліції, фахівців із соціальної роботи та психологів з батьками, за необхідності – притягнення їх до відповідальності, педагогічні поради, консультації. І як результат – наш висновок: такі діти не відкриваються батькам, між ними не відбувається обговорення шкільного життя, проблем у класі чи з товаришами на вулиці тощо.

Тому звертаємося до батьків. Шановні батьки! Ви маєте не лише придбати дитині “крутий” ноутбук чи смартфон. Ви маєте знати, які сайти відвідує дитина, не випускати з уваги активність дитини в соціальних мережах. Причому не обов’язково встановлювати стеження та тотальний контроль – досить регулярно переглядати оновлення її сторінки, брати участь в обговореннях, чути дитину, спілкуватися з нею.

Також звертаємо увагу провізорів, працівників аптек щодо продажу лікарських засобів неповнолітнім особам. В Україні відсутнє законодавство, яке б обмежувало придбання ліків за віком. Але ж і невідомо, з якою метою діти купують у Вас ліки, та ще й у такій кількості як 40 таблеток! Тому поцікавтеся про мету та кількість придбання підлітком того чи іншого препарату. Адже в цьому випадку від грамотних дій фармацевта може залежати дитяче життя.

Тільки разом, діючи спільно, влада, правоохоронці, батьки та небайдужа громадськість можуть протидіяти тим загрозам, які сьогодні йдуть з Інтернет-мережі на наших дітей. Не звинувачувати, а допомагати один одному в цій боротьбі, і словом, і ділом.

 Начальник служби у справах дітей                     Катерина КУПРАЦЕВИЧ